E-KsięgarniaW czerwcu 1941 r. Stalin stał się naturalnym sojusznikiem zachodnich aliantów, ale jego państwo pozostało totalitarnym agresorem, który w ciągu kilku lat podporządkował sobie kraje Europy Środkowej i Wschodniej. Armia Czerwona żadnemu podbitemu przez nazistowskie Niemcy narodowi nie przyniosła wolności, lecz nowe zniewolenie na dziesięciolecia.
► 1941 Война двух тоталитарных систем [RU]
22 июня 1941 года Третий рейх вступил в войну против Советского Союза. В послевоенном нарративе Москвы, вопреки фактам, это событие всегда представлялось как нападение Адольфа Гитлера, стремившегося поработить весь мир, на «миролюбивую родину мирового пролетариата». Придуманное советской пропагандой, название «Великая Отечественная война», особенно в России, навсегда вписано в повествование о войне, которое опускает советские преступления против мира, военные преступления и преступления против человечности.
Факты, известные миру уже во время войны, и документы, обнаруженные в последующие десятилетия, показывали картину двух тоталитарных государств, объединенных сначала желанием расчленить Польшу, а затем покорить другие народы Европы.
Германо-советский союз, скрепленный подписанием секретного протокола к пакту Молотова-Риббентропа, стал прелюдией к гекатомбе войны, начатой имперскими завоеваниями обоих преступных режимов. Он стал началом геенны для миллионов людей в странах, порабощенных Германией и СССР. Советское стратегическое сырье, широким потоком хлынувшее в Германию, стало основой гитлеровских завоеваний на севере, западе и юге Европы в 1939-1941 годах. Вопреки послевоенной коммунистической пропаганде, в Польше, оккупированной Германией и Советским Союзом, 22 июня 1941 года принесло надежду на взаимное уничтожение обеих тоталитарных империй.
Сегодня некоторые страны восстанавливают сталинский миф о Советском Союзе, представляемом как «миролюбивое» и «объединяющее народы» государство. Снова, как и во времена коммунистического порабощения, они хотят воспитывать молодые поколения в духе нарративов, основанных на фальсификации истории и замалчивании правды об имперских завоеваниях и порабощении целых народов обеими странами.
► 1941 Війна двох тоталітарних режимів [UA]
22 червня 1941 року Третій Рейх розпочав війну проти Радянського Союзу. У повоєнному наративі Москви, всупереч фактам, ця подія завжди зображувалася як напад Адольфа Гітлера, який хотів поневолити весь світ, на «миролюбну батьківщину світового пролетаріату». Видумана радянською пропагандою назва «Велика Вітчизняна війна», особливо в Росії, назавжди вписана в розповідь про війну, яка ігнорує радянські злочини проти миру, воєнні злочини та злочини проти людства.
Факти, відомі світу вже під час війни, та документи, відкриті протягом наступних десятиліть, показали картину двох тоталітарних держав, які були пов’язані спочатку зусиллями розгромити Польщу, а потім завоювати інших європейських народів.
Німецько-радянський союз, скріплений підписанням секретного протоколу до пакту Ріббентропа-Молотова, став прелюдією до гекатомби війни, розпочатої імперськими завоюваннями обох злочинних режимів. Так почалося випробування мільйонів людей у поневолених Німеччиною та СРСР країнах. Радянська стратегічна сировина, яка широким потоком текла до Німеччини, стала основою гітлерівських завоювань на півночі, заході та півдні Європи у 1939-1941 роках. Всупереч післявоєнній комуністичній пропаганді, день 22 червня 1941 року, в окупованій Німеччиною та Радянським Союзом Польщі, вселив надію на взаємне знищення обох тоталітарних імперій. Сьогодні деякі держави відбудовують сталінський міф про Радянський Союз, який зображують як державу «миролюбиву» і «об’єднуючу націю». Знову – як і в часи комуністичного поневолення – вони хочуть виховувати молоді покоління в дусі наративів, заснованих на викривленні історії та приховуванні правди про імперські завоювання та поневолення цілих народів обома країнами.
► 1941 War of two totalitarian systems [EN]
22 June 1941 the German Reich initiated war on the Soviet Union. That was the beginning of a conflict between the two totalitarian states. Earlier, on 23 August 1939, the German Reich and the Soviet Union jointly planned and proceeded to divide among themselves the territories of free states: Poland, Finland, Lithuania, Latvia, Estonia and part of Romania.
On 1 September 1939, Germany invaded Poland from the west, north and south (with the support of Slovakia). On 17 September 1939, the Soviet Union, honouring all its commitments towards Hitler, attacked Poland from the east. In this way, both countries jointly started World War II.
In line with the secret protocol of the Molotov-Ribbentrop Pact, the Soviets attacked Finland, and in 1940, annexed Lithuania, Latvia and Estonia, as well as Romanian Bessarabia and Bukovina. Abundantly supplied with Soviet natural resources and raw materials, Hitler conquered Denmark, Norway, Belgium, the Netherlands and Luxembourg. With Soviet economic support, he defeated France and launched an invasion of Great Britain. In 1941, he attacked Yugoslavia and Greece.
In the conquered lands, both countries unleashed the reign of terror against enslaved communities. They committed genocide of civilians, followed by mass deportations. Ruling almost the entire continent, on 22 June 1941, the Germans attacked the Soviet Union. The former allies started a war against each other. It was a conflict between two criminal totalitarian states.
Despite the fact that the Soviet Union became one of the Allied powers in 1941, it did not change its totalitarian face. Following a series of defeats, in 1943 the Soviets took the initiative on the eastern front. Instead of bringing freedom to the nations conquered by the Germans, as the Allies pledged, the USSR took advantage of its victories to enslave Central and Eastern Europe. Poland, one of the Allies that fought against the German Reich throughout the whole war, became one of the countries dominated by the Soviet totalitarian regime in the years 1944-1945.
► 1941 Wojna dwóch totalitaryzmów
20 czerwca 2022 r. w Centrum Edukacyjnym IPN „Przystanek Historia” w Krakowie odbył się briefing prasowy z udziałem dr. hab. Filipa Musiała, na którym dyrektor krakowskiego Oddziału IPN przedstawił krakowskim mediom spot „1941 Wojna dwóch totalitaryzmów” w języku ukraińskim, wyjaśniajac, dlaczego film edukacyjny, opowiadający o wydarzeniach z 22 czerwca 1941 r., rozpoczyna się od 1939 r.
„W spocie cofamy się do wydarzeń z września 1939 r., przypominając pakt Ribbentrop-Mołotow, ukazując Związek Sowiecki i III Rzesze Niemieckie, jako te państwa, które dążyły do imperialnego podboju. Później wskazujemy na współpracę gospodarczą i polityczną pomiędzy Moskwą a Berlinem, aż do 22 czerwca 1941 r.(...)”
Wyjaśnił również, dlaczego dla Sowietów tłumaczenie, że to Hitler napadł na Związek Sowiecki, a tym samym rozpoczęła się dla nich II wojna światowa, było wygodną narracją:
„Dla Moskwy to bardzo wygodny moment, bo można wtedy przykryć zbrodnicze działania sowieckie z lat 1939-1941”.
22 czerwca 1941 r. Rzesza Niemiecka rozpoczęła wojnę przeciw Związkowi Sowieckiemu. W powojennej narracji Moskwy, wbrew faktom, wydarzenie to było zawsze przedstawiane jako napaść dążącego do zniewolenia świata Adolfa Hitlera na „miłującą pokój ojczyznę światowego proletariatu”. Ukuta przez sowiecką propagandę nazwa „Wielka Wojna Ojczyźniana”, szczególnie w Rosji, na trwałe została wpisana w opowieść o wojnie, która pomija sowieckie zbrodnie przeciw pokojowi, zbrodnie wojenne i zbrodnie przeciw ludzkości.
Fakty znane światu już w czasie wojny oraz dokumenty odkrywane przez następne dekady pokazywały obraz dwóch totalitarnych państw, które połączyło najpierw dążenie do rozbicia Polski, a potem podbój innych narodów Europy.
Sojusz niemiecko-sowiecki, przypieczętowany podpisaniem tajnego protokołu do Paktu Ribbentrop – Mołotow, stał się wstępem do wojennej hekatomby, rozpoczętej przez imperialne podboje obu zbrodniczych reżimów. Zapoczątkowana została w ten sposób gehenna milionów ludzi w krajach zniewolonych przez Niemcy i ZSRS. Sowieckie surowce strategiczne, płynąc szerokim strumieniem do Niemiec, stały się podstawą podbojów Hitlera w latach 1939-1941, dokonywanych na północy, zachodzie i południu Europy. Wbrew powojennej komunistycznej propagandzie, w okupowanej przez Niemcy i Związek Sowiecki Polsce 22 czerwca 1941 r. niósł nadzieję na wzajemne wyniszczenie się obu totalitarnych imperiów.
Dziś niektóre państwa odbudowują stalinowski mit Związku Sowieckiego, przedstawianego w roli państwa „miłującego pokój” i „jednoczącego narody”. Znowu – jak w czasach komunistycznego zniewolenia – chcą wychowywać młode pokolenia w duchu narracji opartych o zafałszowania historii i przemilczenia prawdy o imperialnych podbojach oraz niewoleniu całych narodów przez oba państwa.